четвер, 8 грудня 2011 р.

Непомічений ювілей: 20 років тому у Біловезькій пущі було підписано угоду про припинення існування СРСР

20 років тому, 8 грудня 1991 року, в Віскулях під Брестом (Білорусь) президент РРФСР Борис Єльцин, президент України Леонід Кравчук і голова Верховної ради Республіки Білорусь Станіслав Шушкевич підписали Угоду про розпад СРСР і про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД).
У документі констатувалося, що Радянський Союз припиняв своє існування як суб'єкт міжнародного права і геополітичної реальності. Однак, ґрунтуючись на історичній спільності народів, зв'язках між ними, враховуючи двосторонні договори, прагнення до демократичної правової держави, намір розвивати свої відносини на основі взаємного визнання і поваги державного суверенітету, сторони домовилися про утворення Співдружності Незалежних Держав (СНД).

вівторок, 6 грудня 2011 р.

День Збройних Сил України

День Збройних Сил України був заснований постановою Верховної Ради України у 1993 році. Свято відзначається щорічно 6 грудня – в день ухвалення у 1991 році закону України «Про Збройні Сили України». Народжена в пам'ятному 1991 році, українська армія проходить складний шлях становлення. Процес реформування Збройних сил України повинен відповідати вимогам сучасного демократичного суспільства з урахуванням нашого історичного минулого та сучасних світових тенденцій і реалій.

пʼятницю, 18 листопада 2011 р.

Вшануй жертв Голодомору 1932–1933 років! Прийми участь у всеукраїнському меморіальному заході!

Як повідомляє сайт «Майдан», 26 листопада 2011 року в усіх обласних центрах країни, Києві та 32 столицях країн світу українці і все прогресивне людство вшанують пам’ять мільйонів жертв геноциду 1932–1933 років.
З метою вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в минулому році було створено Громадський комітет, який 26 листопада 2011 року проведе всеукраїнський захід у Києві біля Національного музею «Меморіал пам’яті жертв голодоморів». До складу Громадського комітету увійшли 38 відомих діячів у науковому, мистецькому та громадському житті країни:

пʼятницю, 4 листопада 2011 р.

9 листопада - День української писемності та мови

Це свято є даниною одному з найцінніших надбань, яке створене й залишено нам нашими попередниками. Саме мова є душею нації, її генетичним кодом, адже у її глибинах народилося культурне надбання, яким може пишатися наш народ. Долучись до акції "Захисти Рідну Мову!"
У день української писемності та мови  колись стартував Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Цей унікальний мовний марафон був зініційований великим українським меценатом і громадським діячем Петром Яциком, який усе життя прожив у Канаді, але завжди пам’ятав про рідну землю. Але вже другий рік поспіль з ініціативи Міністерства освіти і науки України наша держава самоусунулася від цього заходу, що є неприроднім, адже українська держава повинна гарантувати своїй національній мові всебічну підтримку, зробити якнайбільше для того, щоб її престиж у нашому суспільстві зростав, щоб вона міцніла й розвивалася разом з іншими мовами нашої багатонаціональної країни.

четвер, 7 липня 2011 р.

УКРАЇНЕЦЬ З ВЕЛИКОЇ ЛІТЕРИ (до 104 річниці з дня народження Олега Кандиби)

Хто за волю життя віддав – той не вмирає!
Христо Ботєв (болгарський поет)

Однією з найсвітліших і найпомітніших постатей української історії є постать Олега Кандиби – видатного українського поета (літературне псевдо – О.Ольжич), блискучого вченого-археолога зі світовим ім’ям, героїчного революціонера-борця за волю українського народу (підпільні клички – Доктор, Ідеаліст, Кардаш).
Олег Кандиба – син відомого українського поета Олександра Олеся (Олександра Івановича Кандиби) – народився 8 липня 1907 року у Житомирі. Мати – Віра Антонівна Свадковська – за освітою вчителька, викладала мови.

вівторок, 28 червня 2011 р.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ ЗАХИСТ ДЕРЖАВНОЇ МОВИ: ДОСВІД КРАЇН СВІТУ

Напередодні 20-ї річниці незалежності України і в день 15-ї річниці з дня прийняття Конституції України знову і знову приходиться говорити про захист державної мови. А як це робиться в інших країнах? 
Франція. 4 серпня 1994 року Національні збори й Сенат Франції ухвалили закон. У ньому держава, створена авангардним етносом сучасності, нагадує знову й знову: „Французька мова як державна мова, згідно з Конституцією, є важливою складовою частиною самобутності й національного надбання Франції /.../ Знання французької мови і двох інших входить до основної мети навчання.” За порушення цього закону накладається штраф у розмірі 9 тис. американських доларів або шість місяців ув’язнення. Французи нагадують давню, але невмирущу, націєтворчу істину: щоб націю поважали інші – їй потрібна самоповага.

суботу, 25 червня 2011 р.

УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК АТРИБУТ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Чия держава, того й мова!
Українська мова – мова найбільшого корінного етносу України і невід'ємна ознака його ідентичності. Незважаючи на складні умови тривалих періодів бездержавності української нації та її територіальної роз'єднаності, українська мова зберегла свою основу і стала важливим чинником возз'єднання українських земель і відновлення соборної незалежності України.
Українська мова – це скарбниця духовної і культурної спадщини українського народу. У різноманітних формах існування української мови (старовинні усні перекази і літописи, народні пісні і думи, казки і міфи, поетичні і прозові твори тощо) зберігається історична пам'ять та досвід нації, її світоглядні і моральні цінності, віддзеркалюються національні традиції і звичаї, тобто ознаки, що притаманні саме цій спільноті і тому є унікальними складовими національної ідентичності.

пʼятницю, 25 березня 2011 р.

Українська культура: минуле, сьогодення, майбутнє

23 березня Україна відзначала Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва (Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва): тихо, спокійно, що ніхто й не помітив і не здогадався, що день української культури святкується чи відмічається вже одинадцятий раз, адже ця дата була встановлена ​​в березні 2000 року Указом президента України № 484/2000.
Дослідники стверджують, що пращуром української культури є культура індоєвропейських предків слов'ян,  культура Київської Русі – дохристиянська і християнська. Українську культуру відрізняє самобутність і первозданна чистота.

середу, 9 березня 2011 р.

До 10-річчя Громадянської акції «Україна без Кучми»


Десять років минає сьогодні, 9 березня,  з  найдраматичнішого моменту Громадянської акції “Україна без Кучми”.
У той день кучмівською владою було спровоковане протистояння між людьми, які виражали протест проти кучмівського свавілля, та правоохоронцями. А почалося воно з самого ранку побиттям народного депутата Валентини Семенюк. Апогеєм же бійки стала сутичка на розі вулиць Банкової та Лютеранської біля адміністрації Президента.
У результаті сутички багато патріотів-націоналістів було арештовано, в тому числі 18 членів УНА-УНСО потрапили за грати та відсиділи по 2-3 роки. Парламентською Асамблеєю Ради Європи у вересні 2003 року всі вони були визнані політв’язнями.
Ця подія показала всьому світові, що українці – та нація, яка здатна відстоювати свою честь і гідність, права і свободи. Тож даремно наші вороги радіють нинішньому затишшю.
Сьогодні, 9 березня 2011 року, до пам’ятника Т.Шевченка з’їхалися учасники тих подій, щоб згадати “унсовський березень” та вшанувати Батька Нації. До участі в акції запрошуються всі небайдужі до долі України люди.
Підготовлено за матеріалами:  

вівторок, 8 березня 2011 р.

пʼятницю, 25 лютого 2011 р.

Що то було? Що ми святкуємо 23 лютого?

Не було жодної людини в СРСР, яка б не знала, що таке 23 лютого і що відзначають його тому, що в 1918 році загони молодої Червоної армії розбили під Нарвою і Псковом німецькі війська. Такою була «легенда» цього свята. Небагато людей знали, що це був черговий міф радянської пропаганди, що не мав нічого спільного з тим, що було насправді.
Тобто, фактично день 23 лютого не має ніякої прив'язки до подій, і день Радянської армії, як його тоді називали, міг відзначатися в будь-який інший день. Наприклад, 15 січня або 21 лютого.

пʼятницю, 18 лютого 2011 р.

Вона з’явилася, спалахнула – і згоріла на криваво-чорнім небі війни й революції...(Пам'яті Олени Теліги)

Не цвітуть на вікні герані
Сонний символ спокійних буднів.
Ми весь час стоїмо на грані
Невідомих шляхів майбутніх.
(О.Теліга. Чоловікові)
Олена Теліга (21.07.1906 – 21.02.1942) – видатна українська поетеса, публіцистка, громадська і політична діячка, невтомний борець за незалежність України.
Олена Іванівна Шовгенєва (дівоче прізвище) народилася 21 липня 1906 року в місті Іллінську під Москвою у напівукраїнській шляхетній родині. Мати майбутньої поетеси Уляна Степанівна Качковська була родом з Поділля. Батько Іван Опанасович Шовгенєв деякий час жив і працював у Москві, а з 1911 року – виконував обов'язки професора у Санкт-Петербурзькому університеті.
У 1918 році родина Шовгенєвих з трьома дітьми (Олена та старші брати Андрій і Сергій) переїздить до Києва, де в 1918 – 1920 роках батько Олени був професором Київського політехнічного інституту (гідротехнічне та меліоративне відділення інженерного факультету). У травні 1920 року інженера Шовгенєва І.О. було призначено на посаду директора департаменту водного та дорожного господарства міністерства шляхів, а 14 листопада 1920 року разом з іншими урядовцями УНР він був евакуйований до Тарнова (Польща), де жив зі старшим сином Андрієм до квітня 1922 року. 24 квітня 1922 року І. Шовгенєв з 21-річним сином переїхав до Чехії.

вівторок, 8 лютого 2011 р.

Українці у сучасній Росії


Україна дбає про задоволення національно-культурних і
мовних потреб українців, які проживають за межами держави
Конституція України, Ст. 12.
Як повідомляє «Український тиждень» від 7 лютого 2011 року, в Росії створюють нове об’єднання українців: «Всеросійську громадську організацію українців». Про це повідомив посол України в Росії Володимир Єльченко.
Нагадаємо, що 24 листопада 2010 року рішенням Верховного суду Росії було задоволено позов Міністерства юстиції РФ, яке вимагало розпуску Федеральної національно-культурної автономії українців Росії (ФНКА УР) у зв`язку з «виявленням порушень у господарській діяльності». Крім того, позов Мін’юсту РФ базувався на скарзі активіста фонду «Отчизна» Миколи Журавльова, який заявляв, що ФНКА УР «веде політичну діяльність, прославляє бандерівців і виливає негатив на Росію».

пʼятницю, 28 січня 2011 р.

Пам’ятай про Крути

В історії становлення Української держави є сторінки героїчні і трагічні. Однією із таких сторінок є битва під Крутами, яка відбулася 93 роки тому – 29 січня 1918 року. В бою під Крутами проти 6.000 вояків-більшовиків захищали Українську Народну Республіку (УНР) понад 500 вояків Української Центральної Ради, переважно Юнаків Київської Військової Школи ім. гетьмана Богдана Хмельницького та більше сотні студентів Січового Куреня. Про ті події та їх представлення у пізнішій історії розповідає підполковник Армії УНР Битинський Микола (передрук із сайту «Пам’ятай про Крути»).

Битинський Микола, пполк. Армії УНР. 

середу, 19 січня 2011 р.

День Соборності – друге за значенням свято в Україні

22 СІЧНЯ 1990 року. Живий ланцюг на вулицях Києва
Фото УКРІНФОРМ

День Соборності  – друге (після Дня Незалежності) за значенням свято у незалежній Україні – таким воно повинне бути. Це день єднання українського народу, день самоствердження українського народу, день духовної злуки українського народу. Цей день повинен широко відзначатися в усіх куточках нашої Батьківщини-України, а ініціаторами повинні були б бути державні структури. І тільки подив викликають намагання окремих деструктивних сил стати на перешкоді святкування Дня Соборності в українських містах і селах.
Ідеї соборності і єдності прабатьківських земель, незалежності й державного суверенітету країни, централізованої сильної влади є головними у державотворчій ідеології будь-якого народу, у тому числі й українського.
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...