Аби знищити націю, необов’язково нищити її фізично.
Достатньо розбавити її інородцями,
і захисна спроможність нації різко спадає...
Олександр Довженко
СЛУЖБОВА ЗАПИСКА ІТАЛІЙСЬКОГО КОНСУЛА
ГРАДЕНІГО ІЗ ХАРКОВА СВОЄМУ УРЯДОВІ
(№474/106 ВІД 31 ТРАВНЯ 1933 Р.)
Голод продовжує так страшно знищувати людей, що залишається зовсім незрозумілим, як світ може залишатися байдужим до такої катастрофи, і як інтернаціональна преса, яка так активно закликає до міжнародного осуду Німеччини, винної в т. зв. „Страшних переслідуваннях євреїв”, особливо мовчить про цю бойню, організовану радянським урядом, в якому самі євреї грають велику, хоча і не першу роль.
Насправді ж немає сумніву:
що цей голод походить зі свідомо організованого неврожаю, „щоб провчити селянина”;
що жоден єврей не знаходиться серед загиблих у себе вдома, і що навпаки, усі вони добре вгодовані під братським крилом ГПУ.
„Етнографічний матеріал” буде змінений, цинічно сказав один єврей, „велика риба” місцевого ГПУ. Сьогодні можна передбачати смерть цього „етнографічного матеріалу”; він має бути знищеним. Яким би страшним і неймовірним не здавалося б це передбачення, його все ж таки потрібно вважати реальним і в стадії здійснення.
Уряд Москви дійсно завчасно підготував за допомогою жорстоких реквізицій (про які я неодноразово посилав звіти), не неврожай - це було б м’яко сказано, - а повну відсутність яких би то не було засобів до існування в українських селах, на Кубані, на середній Волзі.