ЕМІЛІЯ ІЛЬЇНА: "Історія Київської Русі - це історія України, а не Росії". ("Читаючи «Велесову книгу»")

27 березня 1990 року газета «Літературна Україна» опублікувала роздуми російської ученої-дослідниці Емілії Ільїної «Читаючи «Велесову книгу» (1987). Це був твір-вибачення перед українцями і білорусами за своїх одноплемінників-росіян. Емілія Ільїна першою в новітній історії заявила, що Київська Русь («Давня Україна») належить лише українцям, а Росія до неї ніякого відношення не має. Ця заява мала силу вибуху величезної маси динаміту і потрясла підмурки Російської імперії. Але тільки потрясла… Пройшло більше 26 років, відколи були написані роздуми. За цей час російські «збирачі земель» встигли оговтатися і ще з більшою енергією взялися за відновлення «Совєцької імперії». Тому, на наш погляд, публікація роздумів Е.Ільїної має актуальне значення і сьогодні.

Ми структурували роздуми Е.Ільїної, виділили 4 основні думки-розділи. У такому структурованому вигляді й подаємо їх у блозі.

1. «Нашим історикам блиск Київської Русі затьмарив світло!»

Учений світ сприймає «Велесову книгу» цілком серйозно. Про це можна судити, як за статтями російських учених, так і по роботах західних істориків. Однак, не виключено, що ми маємо справу з черговою талановитою фальсифікацією, як у випадку з «Піснями південних слов'ян» Проспера  Моріме, якими він свого часу ввів в оману літературну Європу, в тому числі і О. Пушкіна.

Держава і мова як єдине ціле

Будь-яка держава як головний елемент політичної системи суспільства спрямовує свої матеріальні ресурси, ідеологічні та політичні зусилля, на підтримання головних напрямків і видів діяльності, без яких вона не може повноцінно діяти. Ці види, або форми активності держави стосовно навколишнього середовища, суспільства, інших держав класифікуються у вигляді її функцій.Функції держави – це основні напрямки діяльності держави, в яких знаходять свій вираз її сутність, завдання і цілі. Сутність держави показує заради чого вона існує, інтересам яких соціальних груп, політичних сил служить. [3].

В Україні державна мова одна – українська!

24 травня 2012 року о 13.00 біля Комітетів Верховної Ради (збір о 12:30 на метро Арсенальна) відбудеться акція проти спроб Партії регіонів внести до порядку денного Верховної Ради законопроект “Про засади державної мовної політики”, введення якого знищить українську мову на території України. Місцезнаходження Комітетів Верховної Ради: 18/2, Михайла Грушевского вул., Київ, Україна. Початок: 24 травня о 12:30. Закінчення: 24 травня о 15:00

Приходь на мітинг 24 травня та покажи владі, що ти захищаєш рідну мову і не допустиш другої державної!

Більше про акцію можна прочитати тут.

Т.Р. Кияк: Мова – необхідний атрибут соборності нації

Автор статті: Кияк Тарас Романович, 

професор КНУ імені Тараса Шевченка

Розпочну з риторичного запитання: «У якій країні можлива парадоксально-трагічна ситуація, коли офіційно зареєстрована політична сила відверто виступає проти інтересів народу, проти Конституції, держави?». Читаємо в передвиборній платформі Комуністичної партії України: «…українська мова отримає свій природний розвиток, буде очищена від насаджуваної мови діаспори. Російська мова як рідна мова половини населення України нарівні з українською набуде статусу державної мови». То що вже казати про інші аспекти національного відродження чи державотворення?

130 років з дня народження великого Українця – Івана Огієнка (митрополита Іларіона)

15 січня цього року виповнюється 130 років від дня народження Івана Івановича Огієнка (15.01.1882 – 29.03.1972) – видатного українського ученого, державного, освітнього і релігійного (митрополит Іларіон) діяча, мовознавця, історика, педагога.

Іван Огієнко народився 15 січня (за деякими джерелами 14 січня) 1882  року в селі Брусилові Радомишльського повіту на Київщині (нині – районний центр Житомирської області) у бідній селянській родині.

Після закінчення початкової школи у 1896 році Іван Огієнко навчається у Київській військовій фельдшерській школі, а по закінченню її працює помічником лікаря психіатричного відділення Київського військового шпиталю. Самостійно вивчає латинську і грецьку мови, готується до вступу на історико-філологічний факультет Київського університету. У 1903-1909 рр. навчався на медичному та історико-філологічному факультетах Київського університету св. Володимира Великого.

9 листопада - День української писемності та мови

Це свято є даниною одному з найцінніших надбань, яке створене й залишено нам нашими попередниками. Саме мова є душею нації, її генетичним кодом, адже у її глибинах народилося культурне надбання, яким може пишатися наш народ. Долучись до акції "Захисти Рідну Мову!"

У день української писемності та мови  колись стартував Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Цей унікальний мовний марафон був зініційований великим українським меценатом і громадським діячем Петром Яциком, який усе життя прожив у Канаді, але завжди пам’ятав про рідну землю. Але вже другий рік поспіль з ініціативи Міністерства освіти і науки України наша держава самоусунулася від цього заходу, що є неприроднім, адже українська держава повинна гарантувати своїй національній мові всебічну підтримку, зробити якнайбільше для того, щоб її престиж у нашому суспільстві зростав, щоб вона міцніла й розвивалася разом з іншими мовами нашої багатонаціональної країни.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ ЗАХИСТ ДЕРЖАВНОЇ МОВИ: ДОСВІД КРАЇН СВІТУ

Напередодні 20-ї річниці незалежності України і в день 15-ї річниці з дня прийняття Конституції України знову і знову приходиться говорити про захист державної мови. А як це робиться в інших країнах? 

Франція. 4 серпня 1994 року Національні збори й Сенат Франції ухвалили закон. У ньому держава, створена авангардним етносом сучасності, нагадує знову й знову: „Французька мова як державна мова, згідно з Конституцією, є важливою складовою частиною самобутності й національного надбання Франції /.../ Знання французької мови і двох інших входить до основної мети навчання.” За порушення цього закону накладається штраф у розмірі 9 тис. американських доларів або шість місяців ув’язнення. Французи нагадують давню, але невмирущу, націєтворчу істину: щоб націю поважали інші – їй потрібна самоповага.

УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК АТРИБУТ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Чия держава, того й мова!

Українська мова – мова найбільшого корінного етносу України і невід'ємна ознака його ідентичності. Незважаючи на складні умови тривалих періодів бездержавності української нації та її територіальної роз'єднаності, українська мова зберегла свою основу і стала важливим чинником возз'єднання українських земель і відновлення соборної незалежності України.

Українська мова – це скарбниця духовної і культурної спадщини українського народу. У різноманітних формах існування української мови (старовинні усні перекази і літописи, народні пісні і думи, казки і міфи, поетичні і прозові твори тощо) зберігається історична пам'ять та досвід нації, її світоглядні і моральні цінності, віддзеркалюються національні традиції і звичаї, тобто ознаки, що притаманні саме цій спільноті і тому є унікальними складовими національної ідентичності.