пʼятниця, 25 лютого 2011 р.

Що то було? Що ми святкуємо 23 лютого?

Не було жодної людини в СРСР, яка б не знала, що таке 23 лютого і що відзначають його тому, що в 1918 році загони молодої Червоної армії розбили під Нарвою і Псковом німецькі війська. Такою була «легенда» цього свята. Небагато людей знали, що це був черговий міф радянської пропаганди, що не мав нічого спільного з тим, що було насправді.
Тобто, фактично день 23 лютого не має ніякої прив'язки до подій, і день Радянської армії, як його тоді називали, міг відзначатися в будь-який інший день. Наприклад, 15 січня або 21 лютого.
Прийшовши до влади в Росії, Ленін добре пам'ятав уроки Паризької комуни, полеглої через неспроможність керівництва комунарів організувати власну армію. Тому відразу ж у складі першого більшовицького уряду був виділений окремий народний комісаріат військових і морських справ.
15 січня 1918 голова Раднаркому Володимир Ленін підписує Декрет про організацію армії більшовицької Росії робітничо-селянської червоної (РСЧА). Через кілька днів у Петрограді було створено перший загін нової армії, який пройшов бадьорим маршем по місту. Нова влада відразу ж перейняла у старої царської прагнення до показухи армія існує поки тільки на папері, але загін вже хитається по столиці.
На початку лютого 1918 року в захопленому німцями Брест-Литовську почалися мирні переговори між країнами Троїстого Союзу Німеччиною, Туреччиною, Австро-Угорщиною та Росією. Очолив радянську делегацію нарком закордонних справ Лев Троїцький, який марив світовою революцією і був противником укладення миру. На переговорах він так і заявив: «Ні миру, ні війни. Армію ми розпустимо».
А ось як описуються ті ж події в книзі-підручнику «Історія ВКП (б). Короткий курс», яку написав у 1938 році сам Сталін: «Німецький уряд перервав перемир'я і перейшов у наступ. Залишки нашої старої армії не встояли проти напору німецьких військ і стали розбігатися. Німці просувалися швидко, захоплюючи величезну територію і загрожуючи Петрограду.
Німецький імперіалізм, вторгшись в Радянську країну, задався метою повалити Радянську владу. Але інтервенція німецьких імперіалістів викликала могутній революційний підйом в країні. У відповідь на кинутий партією «Соціалістична вітчизна в небезпеці!», робітничий клас відповів посиленим формуванням частин Червоної армії. Молоді загони нової армії армії революційного народу героїчно відбивали натиск озброєного до зубів німецького хижака. Під Нарвою і Псковом німецьким окупантам було дано рішучу відсіч. Їхнє просування на Петроград було припинено. День відсічі військам німецького імперіалізму – 23 лютого – став днем народження молодої Червоної армії».
Це був зразок для радянських, а тепер і для деяких російських істориків, як потрібно «писати» історію країни.
А ось як було насправді. 10 лютого 1918 радянська делегація покинула переговори. Німеччина повела війська на Петроград. Залишки деморалізованої російської республіканської армії кидали зброю і бігли до найближчої залізничної станції, де за кожен вагон розгорялася бійка із застосуванням зброї. Ешелони німців услід за ешелонами росіян безперешкодно рухалися до червоної столиці.
Більшовицькій Росії нічого не залишалося, як підписати мирний договір, причому, на багато гірших умовах, ніж пропонувалося спочатку. Тобто, ніякої перемоги 23 лютого 1918 року на німцями під Нарвою не було!
Розпався СРСР, розпалися Збройні Сили СРСР. З російського календаря «випадає» таке свято, а в росіян – така можливість черговий раз щось відзначити. І тут ініціативу проявив народ: залишити День Збройних Сил святковим днем. Йдучи назустріч «побажанню трудящих», президент Борис Єльцин, встановив в Російській Федерації 23 лютого День захисників Вітчизни.
У нашій державі в перші роки незалежності День Збройних Сил України святкували 6 грудня. Але президент Леонід Кучма, щоб «схилити» в свою сторону людей старшого покоління, вирішив у лютому 1999 року відновити святкування 23 лютого, але вже так званого «Дня захисника Вітчизни» – щоб було так, як у «старшого брата».
З тих пір майже щорічно це свято супроводжується пікетами і виступами в пресі з вимогою скасувати 23 лютого як свято нічим з Україною не пов'язане. Екс президент України Віктор Ющенко народився 23 лютого, тому не скасовував свято, а нинішній владі – схоже, – це свято до душі.
А яка Ваша думка щодо цього свята?

Дивіться також:
Новости Донецка: Миф о 23 февраля

Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...