мовних потреб українців, які проживають за межами держави
Конституція України, Ст. 12.
Як повідомляє «Український тиждень» від 7 лютого 2011 року, в Росії створюють нове об’єднання українців: «Всеросійську громадську організацію українців». Про це повідомив посол України в Росії Володимир Єльченко.
Нагадаємо, що 24 листопада 2010 року рішенням Верховного суду Росії було задоволено позов Міністерства юстиції РФ, яке вимагало розпуску Федеральної національно-культурної автономії українців Росії (ФНКА УР) у зв`язку з «виявленням порушень у господарській діяльності». Крім того, позов Мін’юсту РФ базувався на скарзі активіста фонду «Отчизна» Миколи Журавльова, який заявляв, що ФНКА УР «веде політичну діяльність, прославляє бандерівців і виливає негатив на Росію».
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров 27 січня 2011 року на прес-конференції в Москві сказав, що Федеральна національно-культурна автономія українців Росії (ФНКА УР) була закрита за ведення політичної діяльності: «Була закрита діяльність ФНКА УР, оскільки її керівництво вело роботу не щодо розв’язання культурних і освітніх питань та з реалізації відповідних проектів, як про це заявлялося в її статуті, а вело, загалом, політичну діяльність, і діяльність, яку було направлено прямо і неприкрито на підрив наших двосторонніх відносин». За його словами, у діяльності ФНКА УР були також порушення, пов’язані зі статутом організації та її реєстрацією. «Я виходжу з того, що ніхто не заважає українському земляцтву в Російській Федерації сформувати структуру, яка відповідатиме тим завданням, які декларуються, і це питання буде закрите», – сказав Лавров.
«Верховний суд Росії відхилив нашу скаргу і рішення про ліквідацію автономії вступило в законну силу. Наші докази не були сприйняті», – сказав співголова ФНКА УР Валерій Семененко. За його словами, після цього ФНКА УР буде виключено з реєстру громадських організацій Міністерства юстиції Росії, а далі «будуть ігрища по створенню нової організації».
Федеральна національно-культурна автономія українців Росії (ФНКА УР) була зареєстрована 15 травня 1998 як благодійна організація у сфері культури і мистецтва. Діяльність організації не виходила за обумовлені межі. Що ж у діяльності ФНКА УР могло викликати незадоволення активістів фонду «Отчизна»?
Символи Росії й України та їх непохитної дружби
У сучасній Росії надзвичайно поширене вороже ставлення до України та використання зневажливих етнонімів стосовно українців не тільки у неформальному спілкуванні, а навіть у друкованій пресі, кіно та на телебаченні, що викликає занепокоєння українців Росії. На ці нездорові явища (українофобію) звертають увагу численні заяви українських громад РФ. Українофобські заяви в Росії лунають від різних впливових осіб держави і навіть від представників законодавчої влади, як наприклад від заступника спікера Державної Думи (парламенту) Росії – Володимира Жириновського: «Ніякої України немає, а в Києві, як і в Мінську, має сидіти російський губернатор (...) Дійсними кордонами Росії є ті, які були у вересні 1917 року (...) Усіх вас ми відправимо до Сибіру, вас не будуть розстрілювати. Українці потрібні як замерзлі музейні експонати».Занепокоєння багатьох викликає часте і безкарне використання образливих етнонімів стосовно українців не тільки у повсякденному житті, але в пресі і кіно. Українофобські вислови і стереотипи в таких фільмах, як «Брат-2», «72 метри» та інші, не отримали відповідної критичної реакції від органів державної влади Росії.
Ще у 2006 р. (29 січня) національно-культурна автономія українців міста Новосибірська (НКАУ) розповсюдила заяву з пропозицією провести в Росії і в Україні кампанію суспільного осуду журналістів, які розпалюють в ЗМІ національну ворожнечу і ненависть до України. НКАУ м. Новосибірська вважає, що зміст окремих публікацій в ЗМІ РФ принижує національну і людську гідність етнічних українців, що проживають в Російській Федерації. На першому місці стоять статті Георгія Бовта (політолога, канд.іст.наук), опубліковані в gazeta.ru. Судіть самі про тематику і назви його публікацій:
«Накануне крымской войны» 6.12.2004
(Уривок: «Если бы на дворе был хотя бы век 18-й, то можно было бы, конечно, собраться на какой-нибудь всеевропейский конгресс во главе с Россией и Пруссией да и поделить Украину, как в свое время Польшу. Себе, соответственно, Крым с Харьковом. Пруссии, то есть Евросоюзу, – все западэнское. После чего там лет 200 еще выборов не проводить, а назначать президентов из Москвы и Брюсселя при утверждении, к примеру, законодательными собраниями. Но, по всему видно, так просто на сей раз не получится(…)»);
«Хохлы как двигатель прогресса» від 18.04.2005
«Война с хохлами» від 16.01.2006
(Уривок: «В принципе, если уж полностью следовать исторической логике, то, дабы как-то скрасить собственное морально-нравственное банкротство, нынешней российской политической элите, потерявшей в своем мздоимстве уже всякий стыд и срам, следовало бы и дальше вести дело к какой-нибудь «маленькой, но победоносной войне». Хохлы в этом смысле, конечно, противник достойный. Тем более что там восседают во власти по манерам поведения деятели совершенно одного и того же замеса с нашими. Так что они тут же соорудят симметричный нам ответ. Скажем, а не угодно ли «вторую крымскую войну», господа? Так извольте.»)
«Война с Украиной» від 17.08.2009
Хіба нормальна мисляча людина може пройти спокійно мимо цього свавілля?
Ви чули про осуд цих і їм подібних публікацій у російських ЗМІ?
А може читали гнівні й осудливі публікації владних вітчизняних ЗМІ?
А може українські державні органи якось відреагували на подібні публікації?
Нотомість ми чуємо і бачимо, як українські «защитники русского Отечества» (сайт газети «Одна родина») дуже голосно заявляють: «Мы, представители общественных объединений украинцев в России и российские украинцы, ответственно заявляем, что появившиеся в прессе публикации о том, что якобы имеет место ущемление прав украинской диаспоры со стороны власти Российской Федерации, не имеют под собой никаких оснований и направлены на дестабилизацию отношений между нашими народами и государственными структурами России и Украины.»
А далі йдуть прізвища «істинних» українців, які підписали цей документ:
Бакланов О.Д. – Академик, Председатель Правления Международного союза общественных объединений «Киевская Русь»;
Лунев Н.С. – Президент «Землячества Донбассовцев»;
Григорович А.А. – 1-й вице-Президент Конгресса национальных объединений России - руководитель Украинской фракции, генеральный секретарь Международного Славянского Комитета(...) та інші з того ж таки Международного союза «Киевская Русь», «Землячества Донбассовцев», «Международного Славянского Комитета».
Яка ж із перерахованих громадських організацій захищає, а може буде захищати права і свободи українців у Росії?
Але вже не буде дивним, якщо серед співзасновників нового «прирученого» об’єднання українців «Всеросійська громадська організація українців» будуть фігурувати згадані антиукраїнські організації та їхні голови з секретарями.
Ось так і живеться нашим братам за межами держави.
