пʼятниця, 6 вересня 2013 р.

Держава і мова як єдине ціле

Будь-яка держава як головний елемент політичної системи суспільства спрямовує свої матеріальні ресурси, ідеологічні та політичні зусилля, на підтримання головних напрямків і видів діяльності, без яких вона не може повноцінно діяти. Ці види, або форми активності держави стосовно навколишнього середовища, суспільства, інших держав класифікуються у вигляді її функцій.Функції держави – це основні напрямки діяльності держави, в яких знаходять свій вираз її сутність, завдання і цілі. Сутність держави показує заради чого вона існує, інтересам яких соціальних груп, політичних сил служить. [3].

Велике значення в діяльності та функціонуванні держави має державна мова. Без мови не може існувати жодна держава. Обслуговуючи потреби держави, мова виконує низку функцій, життєво важливих для цієї держави, державних органів та інститутів, окремих суспільних груп і кожної людини зокрема. Питання про функції мови є надто складним, тому серед учених-мовознавців ще не немає єдиної думки щодо їх кількості. У різних працях виділяються від 2 до 20 функцій мови [1].
Зупинимося на найбільш важливих, на наш погляд, функціях мови, без яких держава не може існувати як національна держава. До таких функцій відносяться: інформаційно-історична, комунікаційно-консолідуюча, культуро-творча, асиміляційно-захисна. Ці функції можна окреслити як державотворчі. Зупинимося на кожній з них.
Інформаційно-історична функція мови. Мову ще інколи називають «лінгвістичною археологією». Слова архетипи, топоніми, збережені поколіннями – допомагають археологам відтворити історію, етнографам – встановити походження і міграції народів. Наприклад, українські географічні назви сіл і міст (Благодатне, Богданівка, Богуслав, Вербки, Вербуватівка, Вязівок, Кочережки, Межиріч, Тернівка, Соснівка) і рік (Вовча, Самара, Березнеговата, Кочерга, Тернівка), – пов’язані з мовою корінного народу – слов’ян-українців.
У той же час, назви Лихачеве, Карабинівка, Магрова, – докази московської окупації, адже походять вони від прізвищ московських поміщиків-колонізаторів, яким царі «дарували» наші землі; Нова Дача, Нова Русь – також пов’язані з поміщиками-колонізаторами і їхніми рабами-кріпаками, переселеними з Московії; Павлоград, Катеринослав, Новомосковськ – також докази московської окупації; Дніпропетровськ, Кіровоград, Фрунзе – докази більшовицької окупації і т.д. [2]. Отже, досліджуючи мову народу, можна відтворити або підтвердити історичні події і факти. Інформаційно-історична функція мови дає можливість отримати інформацію про історичний розвиток держави, попередити можливі негативні наслідки, пов’язані з історичними подіями.
Комунікаційно-консолідуюча функція мови. Суть її полягає в тому, що мова використовується для комунікації – інформаційного зв’язку між членами суспільства (лат. communicacio – спілкування), для консолідації суспільства (лат. сonsolidation – зміцнення, об’єднання). Ця функція є надзвичайно важливою як для суспільства і держави, так і для мови: мова, якою не спілкуються, стає мертвою; народ, який втрачає свою мову, зникає (асимілюється, засвоюючи чужу мову).
Бути засобом спілкування в державі – це найголовніша функція мови, їй так чи інакше підпорядковані інші функції. Сьогодні використовується чимало засобів спілкування. Але мова продовжує займати головне місце: усі позамовні знакові системи є похідними від неї; без мови їх не можна було б ні створювати, ні використовувати, ні вивчати.
Для повноцінного функціонування і розвитку мови вона повинна використовуватись у всіх сферах комунікації – у науці й освіті, у повсякденному житті і ділових стосунках, у художній творчості і культурі, у виробництві і бізнесі, у державних структурах і громадських об’єднаннях… Лише за таких умов мова стане об’єднуючим чинником у державі.
Культуро-творча функція мови. За допомогою мови людина може бути творцем культурних цінностей, сприймати красу навколишнього світу і передавати її іншим людям. Мова є першоелементом культури.
Завдяки мові з’явилися твори усної народної творчості та художньої літератури, театральні та кіно постановки. За допомогою мови вони живуть донині і житимуть вічно. Кажуть, що все ґрунтується і обертається навколо слова, мови в цілому. А це є доказом того, що мова є фундаментом культури, її храмом.
Якщо у живому мовленні мова виконує функцію спілкування, комунікації, то у художньому творі головне призначення мови – образотворення. А вже за допомогою мовних образів художнього твору відбувається «спілкування» митця з читачем, слухачем.
Учені стверджують, що мові властиві закони евфонії, милозвучності, а це може бути джерелом естетичної насолоди, що найвиразніше виявляється при сприйнятті ораторського та художнього, зокрема поетичного, мовлення. Виховання відчуття краси рідної мови – це основа всякого естетичного виховання.
Отже, мова – основа культури кожної нації, найбільший її скарб. Ми, українці, засвоюємо культуру свого народу і передаємо духовні цінності від покоління до покоління за допомогою своєї рідної мови. Пізнаючи мову свого народу, ми долучаємося до джерел неповторної духовності нації, стаємо її носієм і навіть творцем. А коли пропагуємо свою мову у світі, пропагуємо власну культуру, її надбання, збагачуючи світову культуру[1].
Асиміляційно-захисна функція мови. В незалежній Україні мало б бути створенні всі умови для існування і розвитку рідної мови найбільш чисельного корінного етноса – українців. Але не так сталось, як гадалось. Через декілька десятків років з часу здобуття Україною незалежності нам пропонують двомовність з єдиною метою – витіснити з ужитку українську мову й асимілювати населення України. А якщо немає українців, то яка може бути українська держава? Держава мала б допомогти українській мові у налагодженні її асиміляційно-захисної функції. Але державні органи та інститути, які б мали це робити, не поспішають. Тому не дивно, що в Україну ринув потік мігрантів як з далекого, так і з ближнього зарубіжжя, для яких не має мовних перешкод, бо в державі Україна можна державною українською мовою не володіти і чудово почуватися, обіймати високі державні посади, та брутально з неповагою висловлюватися відносно української мови, українців та української держави.
Так, за повідомленнями ЗМІ, солістка Національної опери України Катерина Абдулліна, яка віддала свою доньку в російськомовну гімназію, вкрай нешанобливо висловилася на адресу дітей україномовних шкіл та їхніх батьків. Співачка на  своїй сторінці в Facebook на початку вересня місяця 2013 року називала "бидлячими" україномовні школи: сказала, що в російськомовній гімназії "контингент батьків різко відрізняється від бидлячих українських шкіл" та раділа з того, що її дитина "навчається серед морально здорових дітей, а не серед бидла"[4, 5].
Хіба може такий митець працювати в українських закладах культури? Що він може дати культурі? Окрім шкоди – нічого хорошого!
Як наші північно-східні сусіди вирішують подібні питання? Пригадаємо, що ще недавно сліпі поводирі соціалістичної імперії насильно русифікували неросійські племена, і саме це відкрило шлюзи міграції з бідних колоній в багату метрополію. Сучасні державні мужі Росії дотримуються такої ж думки: зруйнувати мовний бар’єр країн-сусідів, знищити мови корінних народів цих країн, а там можна знову повернути всіх в імперію. В Російській Федерації і за її кордонами стимулюють процес асиміляції і не панькаються з тими, хто не поважає російську мову.
Розвиток та вживання української мови як державної могли б  стати таким мовним бар’єром на шляху до чужоземців. Це не означає, що для них будуть перекриті шляхи в Україну. Але, якщо хочеш жити і працювати в Україні, – вивчи українську мову і послуговуйся нею. Навіть злочинці, замість того, щоб розбудовувати «Воровской мір», виробили спеціальний воровський жаргон (ботать по фєнє) як бар’єр для проникнення в їхній закритий світ сторонніх людей.
Отже, якщо не хочемо втратити свою державність, мусимо послуговуватись виключно рідною мовою скрізь, будь з ким і за будь-яких обставин [2].
Джерела:
1.   Українська мова вжитті суспільства. Функції мови
2.    ФУНКЦІЇ МОВИ (До дня української мови). Сайт LELEKA NEWS
3.  Функції держави. Матеріалз Вікіпедії – вільної енциклопедії.
4.    Новини  
5.  UA.korrespondent   
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...