День Соборності – друге за значенням свято в Україні

22 СІЧНЯ 1990 року. Живий ланцюг на вулицях Києва

Фото УКРІНФОРМ

День Соборності  – друге (після Дня Незалежності) за значенням свято у незалежній Україні – таким воно повинне бути. Це день єднання українського народу, день самоствердження українського народу, день духовної злуки українського народу. Цей день повинен широко відзначатися в усіх куточках нашої Батьківщини-України, а ініціаторами повинні були б бути державні структури. І тільки подив викликають намагання окремих деструктивних сил стати на перешкоді святкування Дня Соборності в українських містах і селах.

Ідеї соборності і єдності прабатьківських земель, незалежності й державного суверенітету країни, централізованої сильної влади є головними у державотворчій ідеології будь-якого народу, у тому числі й українського.

Українська революція 1917-1920 років зробила реальною мрію багатьох поколінь українців про об'єднання українських земель в єдину соборну державу. 22 січня 1918 року у приміщенні Київського Будинку вчителя було підписано Четвертий універсал, яким Українську Народну Республіку (УНР) проголошено суверенною і незалежною державою.

Західно-Українська Народна Республіка (ЗУНР) була проголошена незалежною в листопаді 1918 року. Розпочався процес об'єднання: зазбручанська Українська національна рада надіслала до Києва свою делегацію для переговорів спочатку з гетьманом Павлом Скоропадським, а після зміни влади переговори велися з Директорією. 1 грудня 1918 року у Фастові був укладений «передвступний договір» про «злуку обох українських держав в одну державну одиницю». 21 січня 1919 р. в Хусті Всенародні збори ухвалили приєднати до Української Народної Республіки Закарпаття.

22 січня 1919 року на Софіївській Площі в Києві було проголошено Акт Соборності українських земель. Століттями розірваний український народ визволився з неволі – Лівобережна Україна вийшла з Російської, а Правобережна – з Австоро-Угорської імперій – і возз’єднався на своїй землі в єдиній Українській державі. Здійснилася віковічна мрія українського народу – злука українських земель, а державне існування України стало історичним фактом.

Але доля склалася так, що Україна була затиснута між двома потужними силами – Антантою з півдня і більшовицькою Росією з півночі, – не мала сил для боротьби, а це створювало перешкоди на шляху розвитку держави як єдиного політичного, економічного, соціокультурного організму. В різних частинах України формувалися відмінні риси господарської інфраструктури, політичної культури та конфесійних відносин. Русифікація Наддніпрянщини, Півдня і Слобожанщини ускладнювала поширення тут національно-визвольних ідей. У той же час західноукраїнський регіон відзначався високим рівнем національної свідомості населення та стійким прагненням до державної незалежності.

Ще одним з важливих етапів в історії змагань українського народу за свою соборність і державність є період 1938-1954 років. Саме в цей час відбулося проголошення незалежності Карпатської України, завершилося збирання основних етнічних земель українського народу в межах колишнього СРСР. Україна (УРСР) стала членом ООН, що стала визнанням її як держави на міжнародному рівні.

День 22 січня – День Соборності – став для мільйонів українців великим святом. Ще за радянських часів у цей день проводилися патріотичні заходи й акції. Наприклад, 22 січня 1973 року в Чорткові на Тернопільщині гурт молоді під керівництвом Володимира Мармуса вивісив жовто-блакитні прапори. За це хлопці були ув'язнені й кинуті у радянський концтабір.

22 січня 1978 р. на знак протесту проти російської окупації біля могили Тараса Шевченка в Каневі спалив себе Олекса Гірник із Калуша, за що йому посмертно було присвоєно звання Героя України.

22 січня 1990 року сотні тисяч українців узялися за руки, утворивши “живий ланцюг” від Києва до Львова, на згадку про проголошення Акту Соборності.

У 1999 році Указом Президента Л.Кучми був офіційно встановлений в Україні День Соборності, який відзначається щорічно 22 січня.

Відзначення річниці Соборності стало ще однією нагодою для об'єднання всього суспільства навколо стрижневої ідеї – творення державності. Ідея державності повинна стати провідною ідеєю в Україні!

В ідеї соборності – вся історія нашого народу – історія злетів і падінь, історія творення і руйнування, історія об’єднання і розбрату. Де той провідник, який зможе об'єднати зусилля заходу і сходу, півночі і півдня навколо спільної ідеї розбудови України і показати, що український народ здатен будувати, творити і може вразити світ своїми досягненнями?!

©Східний Погляд