День народження УПА – Всеукраїнське свято! (До 70-річчя УПА)

14 жовтня 2012 року в день свята Покро́ви Пресвято́ї Богородиці Україна офіційно святкує 70-річчя з дня створення Української Повстанської Армії.

Перші загони під назвою Українська Повстанська Армія (УПА) – «Поліська Січ» створив на початку Другої світової війни отаман Тарас Бульба-Боровець у Сарненському районі в селі Немовичі 28 червня 1941 р. для боротьби з більшовиками, які у 1939 р. разом з німцями, окупували Польщу.
Створені загони діяли незалежно від німців проти решток розбитих радянських військ. У кінці 1941 року німці змусили Бульбу ліквідувати УПА – «Поліську Січ», після чого він перейшов у підпілля з частиною своїх підлеглих і створив нову повстанську формацію для боротьби проти німців і радянських партизанів, спершу під подібною назвою, а згодом як Українська Національно Революційна Армія (УНРА). Загони Т. Бульби-Боровця підпорядковувались Уряду Української Народної Республіки в екзилі. З Бульбою співпрацювали члени ОУН під керівництвом А. Мельника, у яких були свої військові табори на півдні Крем'янеччини та Володимирщини.

З осені 1942 року почали паралельно створюватися збройні загони ОУН на Поліссі й Волині, очолені Степаном Бандерою, що також прийняли назву УПА. Ці загони 18 серпня 1943 роззброїли УПА – «Поліська Січ» Тараса Бульби: деякі члени останньої увійшли до нової УПА, яка, спираючись на мережу ОУН на північно-західних українських землях, набирала розмаху. Її організаторами були провідні члени ОУН: Дмитро (Роман) Клячківський, Ростислав Волошин, Яків Бусел. Першим командиром УПА став Клячківський Дмитро (псевдо «Клим Савур»), а шефом штабу – полковник УНР Ступницький Леонід («Гончаренко»), начальником оперативного відділу став полковник УНР Омелюсік Микола. Місцем постою командування УПА стала Костопільщина (Рівненська обл.).

УПА постала на Поліссі й Волині, передусім, як для оборони населення перед німецьким терором, так і для оборони від нападу радянських партизан, які взимку 1942 – 43 наступали з білоруських лісів, грабували населення і своїми акціями провокували ще сильніші німецькі репресії. Творці УПА розглядали можливість перетворення її у регулярну українську армію. Силою УПА було те, що вона спиралася на розгалужену мережу Організації Українських Націоналістів (ОУН), яка користувалася підтримкою населення. У створенні УПА брали участь старшини попередніх українських військових формацій. До неї вступали люди різних політичних переконань, а також непартійні, що давало можливість виступати їй як загальнонаціональній силі.

Створення національних військових формувань і визвольних організацій на території України не входило у плани гітлерівської Німеччини. У кінці 1941 р. і протягом 1942 р. німці провели масові арешти членів ОУН. У лютому-березні 1942 р. у Бабиному Яру було розстріляно 621 членів ОУН(м), серед яких відома українська поетеса Олена Теліга. У липні 1942 р. була розгромлена київська референтура ОУН(б), а її керівник Дмитро Мирон («Орлик») загинув при арешті. У жовтні-листопаді 1942 було арештовано гестапо і страчено 210 членів ОУН(б). У грудні 1942 р. було арештовано 18 активістів львівської референтури ОУН(б), серед яких члени проводу ОУН(б) Старух Ярослав і Климів Іван, який був замордований у гестапо. Ці та інші факти красномовно говорять про брехливу більшовицьку пропаганду, яка подає українських визволителів як німецьких спільників.

УПА діяла у воєнні і повоєнні роки до 1953 року як армія-визволителька рідної землі від фашистського режиму і від більшовицького ярма по всій території України (один з більшовицьких брехливих міфів – УПА діяла тільки в Західній Україні). Дослідник історії УПА з Дніпропетровщини Дмитро Куделя у доповіді на науково-практичній конференції до 60-річчя УПА (6 жовтня 2002 р., м. Київ) «Дніпропетровці в Українській Повстанській Армії» доповів, що йому та ще одному дніпропетровському дослідникові – Павлові Хоботу – вдалося зібрати матеріал і висвітлити участь дніпропетровців у формуваннях УПА [1].

Запорізький історик – дослідник діяльності УПА на Східно-Українських Землях (СУЗ) – Юрій Щур у дослідженні «Нарис історії діяльності Організації Українських Націоналістів на Східноукраїнських землях» зауважує, що «…останні кілька років в українському суспільстві обговорюється (хоч більше тут підходить народне – “мусолиться”) тема визнання ОУН і УПА воюючою стороною у Другій світовій війні. Одним із “аргументів” противників цього є суто галицький характер цієї боротьби. Про східноукраїнський аспект боротьби ОУН і УПА чомусь просто замовчується. Зрозуміло – люди не хочуть знати те, що розвіює їхні міфи, які вони створили самі для себе». Далі автор говорить, що «…під час німецько-радянської війни мережею ОУН було охоплено усю Україну, що довгий час замовчувалося радянською історіографією. Можемо говорити про створення двох центрів націоналістичного підпілля – Київ (Крайовий Провід Центральноукраїнських земель) і Дніпропетровськ (Крайовий Провід Південноукраїнських земель)» і дає характеристику ОУНівського підпілля по кожній Східноукраїнській області [2].

Окремі вогнища спротиву діяли впродовж 1950-60-х років. З 1943 по 1950 роки Головним Командиром УПА був генерал Роман Шухевич, а з 1950 по 1954 рр. – Василь Кук.

Ставлення до історії УПА в українському суспільстві не однозначне: з однієї сторони – позитивне (борці за незалежність), з іншої – негативне (німецькі спільники). Сама оцінка часто спирається на пропагандистські штампи обох сторін. Питання про офіційне визнання УПА воюючою стороною у Другій світової війні та пов'язане з цим питанням надання ветеранам УПА пільг на державному рівні (декілька західних областей вже прийняли це рішення на своєму рівні), досі залишаються невирішеними. З 2005 року Україна офіційно святкує чергову річницю створення УПА (14 жовтня 1942, свято Покро́ви Пресвято́ї Богоро́диці).

У переддень сімдесятої річниці створення Української Повстанської Армії хочеться виразити найбільшу подяку підпільникам ОУН і бійцям УПА від імені всього українського народу і низько схилити перед ними голову.

Слава Україні! 

1.     Дмитро Куделя.  Дніпропетровці в Українській ПовстанськійАрмії (Доповідь на науково-практичній конференції до 60-річчя УПА, 6 жовтня 2002 р., м. Київ)

2.     Юрій Щур. Нарис історії діяльності Організації Українських Націоналістів на Східноукраїнських землях. // Запоріжжя: 2006. – 68 с.