середа, 11 лютого 2009 р.

Вірний син України – донеччанин М.Ю.Шаповал


Ще минуть роки, ще розвіються ілюзії, ще розкриються очі бідних, замріяних робітників і селян, що не бачучи того «лєнінізму» на практиці сліпо захищають оту форму будучого свого рабства…

М.Шаповал. Велика революція і українська визвольна програма. Прага, 1927. С.305-315.
6 червня 1882 р. в селі Сріблянка Бахмутського повіту Катеринославської губернії (нині Артемівський район Донецької області) в сім'ї відставного унтер-офіцера Юхима Олексійовича Шаповала та Наталії Яківни Шаповал народився син Микита. У 1888 – 1889 рр. навчається у церковнопарафіяльній школі. Злиденне життя сім’ї заставило Микиту з раннього віку наймитувати поденщиком у місцевих заможних селян, на шахті та в паровозному депо. Одночасно навчається у Варваропільській (м. Первомайськ Луганської області) та Петро-Мар'ївській народних школах. Освіченість дозволяє Микиті займати посади «конторських» працівників. Протягом 1896-1898 рр. навчається в Комишувахській двокласній школі Міністерства народної просвіти с. Комишуваха Луганської області, після закінчення якої працює помічником лісничого та займає інші посади.
Під час навчання відбулося знайомство Микити з "Кобзарем" Т.Г.Шевченка. Навчаючись у школах та працюючи на шахті, Микита завжди ділився прочитаним зі своїми ровесниками та шахтарями "Голубівської" шахти. Залучившись до співу народних і церковних пісень в Комишувасі, Микита Шаповал став одним з шанованих хлопців у юнацькому гурті. Микита був талановитим юнаком: складав вірші, чудово співав, грав на гітарі. Стихійне просвітництво серед молоді переростає в потребу нести людям українське поетичне слово Т. Шевченка, українські народні пісні, українські традиції та культуру. Юнак постійно працює над собою.
Працюючи у Маяцькому лісництві (1901-1902 рр.) Микита, під впливом ученого-лісівника Олександра Макаренка, знайомиться з соціалістичними ідеями, які на той час особливо приваблювали молодь. Багатство різноманітних політичних, соціальних, національних та інших течій, могли заплутати будь-кого. Не оминула ця хвороба і Микиту, у якого вона дуже швидко пройшла, як тільки він ознайомився з Маніфестом "Самостійна Україна" Миколи Міхновського. Микита Шаповал протягом усього життя не змінив своїх поглядів, за будь-яких ситуацій залишався вірним українській національній ідеї. Нові сприятливі умови для політичного і культурного просвітництва відкрилися перед Шаповалом, коли його взяли до війська. Під час революції 1905 року Микита Шаповал ще більше активізує свою проукраїнську революційну просвітню діяльність. Боротьба за інтереси солдатів, розуміння проблем польського визвольного руху роблять Шаповала лідером військового гарнізону. Його обирають головою революційного комітету. Він вивчив польську мову, перечитав твори польських класиків, написав багато віршів.
Восени 1907 року розпочинається новий період у житті Микити Шаповала. Критика його інтернаціональної просвітительської роботи в Польщі і обмова у "зраді України" сприяли якісним змінам: виходить друком перша збірка віршів "Сни віри" (1908 р.) – поетизований аналіз тогочасної політичної ситуації. Невдовзі життя приводить М.Шаповала до Києва. Він сподівався на високу національну освіченість київської інтелігенції. Але його сподівання не справдились: зрусифіковані літератори і журналісти Києва не були спроможними гуртувати національні кадри. Великий розум, хороші знання і висока національна свідомість дозволяють Микиті Шаповалу організувати формування національної української еліти, для чого разом з П. Богацьким створює і видає часопис "Українська хата" (1909-1914 рр.). Микита Шаповал розумів, що інтелігенцію і народ потрібно навчити правильно сприймати ідеї української державності і незалежності. Головною метою часопису було створити обґрунтовану модель сучасного українського етносу. На той час часопис був єдиним національно-об’єднуючим українським органом.
Надзвичайна роль в просвітній справі М.Шаповала належить поетичному слову, свідченням чого є його поетичний доробок: "Сни віри" (1908 р.), "Самотність" (1910 р.) і "Лісові ритми" (1917 р.). Поезія життєстверджуюча, повна надій, сподівань і віри в невмирущість ідеалів вільнолюбного українського народу. Вона поєднала в собі поетичний оптимізм та сум, вболівання і страждання поета за долю українського народу.
У 1917-18 рр. був членом Центральної і Малої рад. Працював міністром пошти і телеграфу в уряді В.Винниченка, міністром земельних справ за Директорії.
У 1920 році М.Шаповал мусив поїхати з України, оскільки його громадські і політичні переконання не співпадали з новітнім курсом партії більшовиків, і його надзвичайний талант просвітителя і педагога на повну силу розкрився вже в еміграції в Чехії. Тут він створює вищі та середні навчальні заклади - Українську господарську академію, Педагогічний інститут ім. Драгоманова, Соціологічний інститут, Робітничий університет, Студію мистецтв, реальну гімназію, видавничий фонд, Архів-музей.
У науковому світі Микита Шаповал відомий як вчений-соціолог. У березні 1929р. йому, першому з українців, присвоюють науковий ступінь доктора соціології і наукове звання професора. Створений у 1924 р. і керований Шаповалом Український соціологічний інститут стає лідером соціологічної науки світового рівня. Таке визнання не випадкове. Інститут розумів соціологію як єдине ціле трьох її складових - народознавства, господарства і техніки, соціології і політики. В складі інституту працювало 35 академіків (21 дійсний член), які стали авторами десятків ґрунтовних наукових видань.
В еміграції М.Ю.Шаповал написав низку праць, в яких аналізував причини поразки національно-визвольних змагань в Україні. Творчі здобутки Микити Юхимовича надзвичайно великі. Тільки в його архіві зберігається 340 статей, 36 книг, 3 поетичних збірки і 5 підручників.
1932 року серце М.Ю.Шаповала перестало битися. Похований у Ржевницях поблизу Праги.
Джерела:
В.Оліфіренко. Уроки правди і добра.—Донецьк, 1995.
Політологія. Кінець ХІХ – перша половина ХХ ст.: Хрестоматія / За ред. О.І.Семківа. – Львів: Світ, 1996. – с.703 – 713.
В.Терещенко. Микита Шаповал—велетень із Донбасу.—Артемівськ, 2001.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...