Т.Р. Кияк: Мова – необхідний атрибут соборності нації

Автор статті: Кияк Тарас Романович, 

професор КНУ імені Тараса Шевченка

Розпочну з риторичного запитання: «У якій країні можлива парадоксально-трагічна ситуація, коли офіційно зареєстрована політична сила відверто виступає проти інтересів народу, проти Конституції, держави?». Читаємо в передвиборній платформі Комуністичної партії України: «…українська мова отримає свій природний розвиток, буде очищена від насаджуваної мови діаспори. Російська мова як рідна мова половини населення України нарівні з українською набуде статусу державної мови». То що вже казати про інші аспекти національного відродження чи державотворення?

130 років з дня народження великого Українця – Івана Огієнка (митрополита Іларіона)

15 січня цього року виповнюється 130 років від дня народження Івана Івановича Огієнка (15.01.1882 – 29.03.1972) – видатного українського ученого, державного, освітнього і релігійного (митрополит Іларіон) діяча, мовознавця, історика, педагога.

Іван Огієнко народився 15 січня (за деякими джерелами 14 січня) 1882  року в селі Брусилові Радомишльського повіту на Київщині (нині – районний центр Житомирської області) у бідній селянській родині.

Після закінчення початкової школи у 1896 році Іван Огієнко навчається у Київській військовій фельдшерській школі, а по закінченню її працює помічником лікаря психіатричного відділення Київського військового шпиталю. Самостійно вивчає латинську і грецьку мови, готується до вступу на історико-філологічний факультет Київського університету. У 1903-1909 рр. навчався на медичному та історико-філологічному факультетах Київського університету св. Володимира Великого.

Непомічений ювілей: 20 років тому у Біловезькій пущі було підписано угоду про припинення існування СРСР

20 років тому, 8 грудня 1991 року, в Віскулях під Брестом (Білорусь) президент РРФСР Борис Єльцин, президент України Леонід Кравчук і голова Верховної ради Республіки Білорусь Станіслав Шушкевич підписали Угоду про розпад СРСР і про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД).

У документі констатувалося, що Радянський Союз припиняв своє існування як суб'єкт міжнародного права і геополітичної реальності. Однак, ґрунтуючись на історичній спільності народів, зв'язках між ними, враховуючи двосторонні договори, прагнення до демократичної правової держави, намір розвивати свої відносини на основі взаємного визнання і поваги державного суверенітету, сторони домовилися про утворення Співдружності Незалежних Держав (СНД).

День Збройних Сил України

День Збройних Сил України був заснований постановою Верховної Ради України у 1993 році. Свято відзначається щорічно 6 грудня – в день ухвалення у 1991 році закону України «Про Збройні Сили України». Народжена в пам'ятному 1991 році, українська армія проходить складний шлях становлення. Процес реформування Збройних сил України повинен відповідати вимогам сучасного демократичного суспільства з урахуванням нашого історичного минулого та сучасних світових тенденцій і реалій.

Вшануй жертв Голодомору 1932–1933 років! Прийми участь у всеукраїнському меморіальному заході!

Як повідомляє сайт «Майдан», 26 листопада 2011 року в усіх обласних центрах країни, Києві та 32 столицях країн світу українці і все прогресивне людство вшанують пам’ять мільйонів жертв геноциду 1932–1933 років.

З метою вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в минулому році було створено Громадський комітет, який 26 листопада 2011 року проведе всеукраїнський захід у Києві біля Національного музею «Меморіал пам’яті жертв голодоморів». До складу Громадського комітету увійшли 38 відомих діячів у науковому, мистецькому та громадському житті країни:

9 листопада - День української писемності та мови

Це свято є даниною одному з найцінніших надбань, яке створене й залишено нам нашими попередниками. Саме мова є душею нації, її генетичним кодом, адже у її глибинах народилося культурне надбання, яким може пишатися наш народ. Долучись до акції "Захисти Рідну Мову!"

У день української писемності та мови  колись стартував Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Цей унікальний мовний марафон був зініційований великим українським меценатом і громадським діячем Петром Яциком, який усе життя прожив у Канаді, але завжди пам’ятав про рідну землю. Але вже другий рік поспіль з ініціативи Міністерства освіти і науки України наша держава самоусунулася від цього заходу, що є неприроднім, адже українська держава повинна гарантувати своїй національній мові всебічну підтримку, зробити якнайбільше для того, щоб її престиж у нашому суспільстві зростав, щоб вона міцніла й розвивалася разом з іншими мовами нашої багатонаціональної країни.

УКРАЇНЕЦЬ З ВЕЛИКОЇ ЛІТЕРИ (до 104 річниці з дня народження Олега Кандиби)

Хто за волю життя віддав – той не вмирає!

Христо Ботєв (болгарський поет)

Однією з найсвітліших і найпомітніших постатей української історії є постать Олега Кандиби – видатного українського поета (літературне псевдо – О.Ольжич), блискучого вченого-археолога зі світовим ім’ям, героїчного революціонера-борця за волю українського народу (підпільні клички – Доктор, Ідеаліст, Кардаш).

Олег Кандиба – син відомого українського поета Олександра Олеся (Олександра Івановича Кандиби) – народився 8 липня 1907 року у Житомирі. Мати – Віра Антонівна Свадковська – за освітою вчителька, викладала мови.